
"Как я купил кодеин и поехал на море с друзьями"
Ох, братцы, вы не представляете, что это было за приключение! Вот как все началось. Заходит ко мне мой бро Андрюха, и говорит: "Брат, у меня на руках закладки на кодеин! Это самая шикарная химия, с ней мы подкурим и уедем на море с братвой!" Я, конечно, ни секунды не раздумывая, сразу возражать не стал.
День "Х" наступил. Мы с Андрюхой встречаемся у нашего дилера, не забыв про деньги, конечно. И хоп - дилер нам на руки сминает пачку закладок. Свежий кодеин, братишка, настоящий улет! Мы засуетились, испробовали пару закладок прямо на месте, и поехали к братве, которая уже ждала в нашем месте - старая городская автостоянка.
Андрюха взрывает первую закладку и проносится на морозе, как ракета. Я за ним, а потом уже и все наши братишки. Каждый из нас закуривает и ощущает этот неповторимый момент, когда подкумаривает холодный воздух и становится тепло. Мы наслаждались каждой секундой, чувствуя, как закладка медленно проносит нас через реальность, наслаждаясь бесконечным пляжем моря и сиянием звезд.
Развернулися дни, как в кино, вопрос был только в том, как мы будем постоянно подкуривать. Но где есть воля братвы, там и способы находятся. Ведь счастье находится в каждом пакетике кодеина, который был нашим проводником в мир непрерывного веселья и удовольствия.
Ален, один из наших лучших |
братков, решил поделиться своим |
изобретением, которое называлось |
"взрывная сигарета". |
Он собирался показать нам, как закладку взрывают, чтобы ощущения были еще ярче. Братцы, я даже не мог себе представить, что это будет такой кайф! Как только Ален закурил свою взрывную сигарету, она начала сверкать и издавать приятный звук маленьких петард. Это было невероятно! Наше веселье стало просто безумным - мы взрывали закладки и радовались каждому взрыву, который вызывал в нас поток радости и эйфории.
Ночь сменяла день, а мы все еще наслаждались этой свободой и безумием, созданным нашими закладками и взрывающимися сигаретами.
Казалось, что наш отпуск никогда не закончится, но даже у самых безумных приключений есть своя грань. Нам начало не хватать драйва и разнообразия, и мы поняли, что нужно что-то новое. Вот тогда Андрюха достал ешку, о которой слышали много, но никогда не пробовали. Мы собрались вместе, поделили дурь, и чувствовали, как она захватывает каждую клеточку наших тел.
Вместе с ешкой мы почувствовали необыкновенный прилив энергии и стали жить быстрее, стремясь получить каждую каплю удовлетворения. Однако, братцы, нам не хватало той глубины и спокойствия, которые кодеин дарил нам.
И тут наш новый друг, Леша, сказал, что у него есть белый героин - настоящий "голубой кристалл". Мы решили попробовать. Это была настоящая бомба! Все мы были ошарашены этим ощущением абсолютной безответственности и свободы. Но, честно говоря, это было слишком опасно для нас, и мы решили больше не рисковать.
Так мы провели великолепные дни, куря закладки и взрывая сигареты, наслаждаясь ешкой и белым героином. Мы набрали огромный опыт в этой безумной жизни и поняли, что наркотики могут быть искусством, которое нужно грамотно использовать, чтобы не потерять себя.
Теперь мы понимаем, что курение закладок - это не мечта молодежи, а проклятие, от которого надо избавляться. Мы обрели силу и смогли выйти из этого состояния по собственному желанию.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.